Кон'юнктура світових ринків азотних добрив залишається несприятливою. Світові ціни вже близькі до свого дна, а в Україні в цей час збираються запустити давно простоював завод.
Останні роки для українських виробників мінеральних добрив ознаменувалися значними фінансовими втратами, написав журнал "Топ-100. Рейтинги найбільших. 500 найбільших виробничих компаній України ". Одні азотні підприємства простоюють, інші регулярно стикаються з проблемами поставок сировини - природного газу. Все це призвело до різкого скорочення виробництва і експорту продукції.
За даними Союзу хіміків України (СХВ), рентабельність від операційної діяльності у виробництві азотних добрив в 2015 році оцінювалася на рівні мінус 17-18%, що, правда, дещо краще показника за 2014-й (мінус 23,4%).
Але в 2016 році на тлі падіння світових цін на азотні добрива, а також простою підприємств протягом тривалого часу цей показник залишається критичним.
У 2015 році сукупний збиток до оподаткування азотних підприємств України в СХУ оцінили приблизно в 20 млрд грн (в 2014-му - близько 36 млрд грн). Шанси поліпшити цей показник в поточному році дуже низькі, хоча деякі компанії налаштовані оптимістично.
торішні проблеми
Виробництво азотних добрив в Україні знижується вже другий рік. Причина в просте двох азотних заводів. Ось уже більше двох років, з початку травня 2014 року, не працює концерн "Стирол" (Горлівка) і Сєвєродонецький "Азот" (Сєвєродонецьк), які входять в структуру компанії Ostchem Дмитра Фірташа і розташовані на Донбасі. "Запуск потужностей безпосередньо пов'язаний з військовими діями на сході країни, і відновлення їх роботи можливо тільки в разі, коли держава зможе гарантувати безпеку об'єктів", - пояснюють в прес-службі Ostchem. З урахуванням того, що Горлівка знаходиться на окупованій частині Донецької області, запуск "Стиролу" - це подія дуже віддаленої перспективи.
Два інших підприємства Ostchem - "Рівнеазот" (Рівне) та "Азот" (Черкаси) - в минулому році також простоювали близько чотирьох місяців, оскільки була заблокована подача природного газу. Тільки восени менеджменту групи вдалося вирішити питання з боргами своїх підприємств перед ДК "Газ України" і НАК "Нафтогаз України", а після підписання 16 мирових угод і конвертації боргів взаємини з газівниками були врегульовані і газ пущений в заводські труби. У вересні 2015 го "Рівнеазот" і черкаський "Азот" відновили роботу на повній потужності, покриваючи потреби переважно внутрішнього ринку.
В результаті вимушених простоїв випуск азотних добрив групою Ostchem в 2015 році значно знизився. Так, виробництво аміаку впало на 38% (до 1 млн тонн), карбаміду - на 39% (до 550 тис. Тонн), аміачної селітри - на 25% (до 1,2 млн тонн). При цьому темпи падіння експорту підприємств Ostchem були вище в зв'язку з переорієнтацією на українського споживача. Так, експорт аміаку просів більш ніж в 6,5 рази, до 20 тис. Тонн, карбаміду - більш ніж в три рази, до 148 тис. Тонн, аміачної селітри - більш ніж в два рази, до 94 тис. Тонн.
У свою чергу обсяг виробництва азотних добрив ДП "Черкаський НІІТЕХІМ" в 2015 році зменшився на 12,7% - до 4,13 млн тонн, що становить лише 50% завантаження наявних виробничих в країні потужностей. Більше всіх просів випуск аміачної селітри (на 32,4%, до 361 тис. Тонн в діючій речовині) і карбамідно-аміачної суміші (на 20,9%, до 78 тис. Тонн).
"Агрохолдинги хочуть істотно знизити ризики і мати справу зі стабільним постачальником, а не з тимчасовими правителями-спекулянтами, які в найвідповідальніший момент можуть відмовитися від виконання контракту. Наприклад, під час девальвації, коли курс виріс з 8 до 25 грн за $ 1, багато імпортерів з сусідніх країн просто відмовилися відвантажувати добрива. А наші заводи поставили незалежно від того, було це вигідно чи ні ", - розповіли в прес-службі Ostchem, уточнивши, що в 2015-2016 рр. компанія повністю покрила потреби українського ринку в азотних добривах.
Однак профільні аналітики стверджують, що в минулому році продавати добрива на внутрішній ринок було набагато вигідніше, ніж на світовий.
Так, ціна на аміачну селітру в Україні була на рівні $ 320-330 за тонну, а експортна - $ 200 за тонну (на умовах FOB). До липня 2016 року цей продукт подешевшав до $ 180-185.
У той же час на внутрішньому ринку, за даними агентства "Інфоіндустрія", в липні 2016 року тонна карбаміду продавалася по 6,3 тис. Грн ($ 262), а в пікові місяці (січень-квітень) - по 7,0-7, 6 тис. грн ($ 280-304).
Крім того, вітчизняним заводам допомагали мита, що діють стосовно російських виробників аміачної селітри. Також розпочато антидемпінгове розслідування відносно деяких інших видів міндобрив. Тому не дивно, що поки простоювали заводи Фірташа, "Дніпроазот" (входить в сферу впливу групи "Приват") практично повністю працював на український ринок. За підсумками 2015 року його наростив випуск карбаміду в грошовому вираженні на 66,3%, до 3,86 млрд грн.
"За підсумками 2015 року на внутрішній ринок було відвантажено 2,03 млн т азотних добрив, що на 11,4% менше в порівнянні з 2014-м. По суті, це найменший показник починаючи з 2010 року ", - говорить Тамара Ковеня, директор ДП" Черкаський НІІТЕХІМ ". Вона зазначає, що за останні два роки частка внутрішніх поставок азотних добрив в структурі виробництва зросла до 50%, тоді як в 2011-2013 рр. була на рівні 40-43%. "Сьогодні внутрішні поставки - ключовий фактор, який формує планові завантаження азотних виробництв", - резюмує Тамара Ковеня.
Єдиний виняток з галузевої тенденції - АТ "Одеський припортовий завод" (ОПЗ), який 15% від виробленої продукції відвантажує на внутрішній ринок. Але, судячи з виробничим результатами, минулий рік для нього був успішним. Підприємству вдалося на 30% наростити випуск міндобрив - до 1,523 млн т. Як розповів "ТОП-100" Володимир Вакеряк, начальник відділу економіки ОПЗ, в минулому році виробничі потужності заводу були повністю завантажені, хоча роком раніше частина з них була зупинена.
Якщо ж говорити про показники роботи підприємств галузі за перше півріччя 2016 року, то існуюча негативна динаміка світових цін вже привела до зниження виробництва добрив найбільшими виробниками. "З огляду на тенденції до зростання вартості природного газу в Україні, подальший прогноз на поточний рік буде таким же", - припускає Володимир Вакеряк. Також зміцнюється тенденція переорієнтації Ostchem на внутрішнього споживача.
З кінця травня і до середини серпня (як і раніше в міжсезоння) азотні заводи істотно знизили оберти і традиційно проводять планові ремонти. Самі хіміки відзначають, що вони не можуть не зупинятися на капремонти, оскільки це вимога законодавства так званих "хімічних статутів".
Закордонні можливості
Не можна сказати, що рік тому світові ціни не дозволяли хімікам заробити на експорті. Як відзначають опитані експерти, в 2015 році різниця цін на аміак (сировина) і карбамід (готова продукція) становила $ 80 за тонну. Це дало можливість наростити експортні поставки, але через відсутність доступного газу заводи не змогли в повній мірі використовувати цю можливість.
Основними експортерами мінеральних добрив в 2015-му стали ПАТ "Укрнафта", що працює з "Дніпроазотом" на давальницьких умовах, та ОПЗ.
За даними Держстату, в минулому році експорт азотних добрив з України в масовому вираженні знизився на 8,5%, до 2,1 млн тонн, а в грошовому - на 19,4%, до $ 520,9 млн. У тому числі експорт карбаміду (займає 77% в товарній структурі поставок за кордон) в тоннажі зменшився на 2,2% (до 1,6 млн тонн), а в грошах - на 14,6% (до $ 429,6 млн). Більш істотні темпи падіння експорту у аміачної селітри: в фізичному вираженні зафіксоване падіння на 42% (до 120,4 тис. Тонн), а в грошовому - в два рази (до $ 28,2 млн).
Через переорієнтації заводів на українського аграрія частка селітри в товарній структурі експорту знизилася з 9% в 2014 році до 6% в 2015 році і 2% за I півріччя 2016- го. У той же час помірними були темпи падіння натуральних обсягів експорту українського аміаку - на рівні 6,5% (до 651,8 тис. Тонн). Правда, в грошовому вираженні продажі впали на 20% (до $ 252,1 млн).
Що ж стосується 2016- го, то зараз поставки на зовнішні ринки скорочуються в геометричній прогресії. За січень-травень експорт азотних добрив впав в 1,3 рази, до 775,4 тис. Тонн, в тому числі експорт карбаміду знизився на 19% (до 582,2 тис. Тонн), аміачної селітри - в 5,3 рази ( до 15,9 тис. тонн), аміаку - в 3,4 рази (до 86,2 тис. тонн).
"До кінця 2015 року, під впливом зниження світових цін на ринку міндобрив, сформувалася несприятлива ситуація для подальшої повноцінної роботи виробництва", - говорить Володимир Вакеряк. Зокрема, з листопада 2015 го почалося зниження цін на аміак. Як відзначають в ОПЗ, це призвело до проблем зі збутом продукції, а в подальшому до падіння цін і на карбамід. У листопаді минулого року вартість аміаку була на рівні $ 370 за тонну, карбаміду - $ 245 за тонну. У січні 2016 го аміак коштував $ 280 за тонну, а карбамід - $ 220 за тонну. Навесні і влітку цього року тенденція збереглася.
"Ціни на Азотні мінеральні добрива від "Украгроком" з початку 2017 року знижуються. Наприклад, експортна вартість карбаміду до липня впала до $ 180-185 за тонну (FOB, порт "Південний"), - каже Сергій Поважнюк, заступник директора ДП "Укрпромзовнішекспертиза". - Нинішня ціна не дозволяє вітчизняним заводам рентабельно експортувати карбамід, оскільки його собівартість в порту становить $ 200-210 за тонну ".
У нинішньому році повністю припинила поставки аміаку на зовнішні ринки група Ostchem, при цьому її підприємствам вдалося наростити експорт карбаміду до 108 тис. Тонн. "За оцінками експертів, світові ціни вже близькі до свого дна. Як тільки ціни на аміак почнуть рости, тренд може змінитися. Ми експортуємо те, що найбільш вигідно в даний момент ", - так пояснили в прес-службі Ostchem відмова від роботи з зовнішніми ринками.
Варто також відзначити, що істотно змінилася географія збуту українських добрив.
У 2015-16 рр. 50-52% в структурі експорту припадало на азіатські країни. Зокрема, до Туреччини в 2015 році було відвантажено 917 тис. Тонн азотних добрив, що на 22,6% більше, ніж в 2014-му. Відновлено постачання в Індію, яка вважалася втраченою ринком для українських азотчиків: було продано 106,7 тис. Тонн. Ще 30-40% припадає на європейські країни, в основному на Італію і Румунію. Нагадаємо, що в 2013-му в країни Азії поставлялося 38,8% від загального обсягу, Африки - 23,1%, Америки - 21,7%.
При цьому Сергій Поважнюк застерігає, що в перспективі двох-трьох років Україна може втратити ринок Туреччини через жорсткість конкуренції з боку російських і китайських виробників (аналогічно втрати ринків Південно-Східної Азії і Латинської Америки). Що ж стосується ринків країн ЄС, то ситуація дещо інша. Діє угода про вільну торгівлю, яка передбачає поступове скасування ввізного мита на українські добрива. "Це підвищить конкурентність української продукції, оскільки росіяни і китайці змушені будуть платити ввізне мито в розмірі 6,5-7%", - упевнений Поважнюк.
прогнози
За прогнозами аналітиків ДП "Укрпромзовнішекспертиза", друге півріччя 2016 року всі ще буде складним для українського ринку азотних добрив, а світові ціни збережуться на низькому рівні через профіцит добрив на ринку. Однак уже в IV кварталі очікується поступове відновлення цін в зв'язку з підготовкою до сезону внесення добрив в найбільших світових країнах-споживачах.
За їхнім очікуванням, загальні обсяги виробництва азотних добрив в Україні в 2016 році знизяться приблизно на 10-15%: до 3-3,2 млн тонн в діючій речовині або 3,5-3,7 млн тонн у фізичній вазі.
Якщо ж говорити про найбільших виробників, то в Ostchem прогнозують, що їх річний приріст внутрішнього споживання азотних добрив в 2016 році досягне 15%. Як результат, відвантаження українським споживачам збільшаться приблизно до 3,23 млн тонн в натуральному вазі. Це, швидше за все, спричинить зниження річного показника експорту продукції групи. При цьому в компанії впевнені, що стрімке зростання цін на азотні добрива не буде.
Незважаючи на не дуже райдужні прогнози, плани по запуску підприємств все ж вселяють надії на поліпшення.
Як розповіли в Ostchem, в найближчій перспективі планується запуск Сєверодонецького "Азоту", який буде залежати від швидкості відновлення ЛЕП, яка забезпечує електроенергією завод і частина міста. "З нашого боку зроблені всі необхідні заходи по підготовці заводу до запуску", - підкреслили в прес-службі групи. Однак в НЕК "Укренерго" кажуть, що ЛЕП, що з'єднує Луганську область з енергосистемою України, навряд чи буде побудована раніше 2018 року.
Щодо ринків збуту, то за нинішньої собівартості виробництва українським компаніям нелегко конкурувати з виробниками з інших країн навіть на своїх традиційних ринках збуту, таких як Близький Схід і Африка. При цьому вони продовжують працювати над зміцненням ринкової частки на високомаржинальних ринках, таких як Західна Європа.
Читайте також:
Підписуйтесь на Ukrnews24.net в Telegram , Щоб бути в курсі найцікавіших подій.
Останні новини